Після президентських виборів в США вже відбулось декілька хвиль підняття в публічну площину світових лідерів та медіа проблеми, а як саме наблизити завершення війни між Україною та рф.
Про це каже військовий експерт Олександр Мусієнко.
“Після виборів в США всі говорили, а що ж буде далі. Далі все пішло на спад, але після зустрічі Трампа, Макрона і Зеленського її обговорення знову повернулось. Далі Трамп дав кілька інтерв’ю, потім висловився Келлог [спецпредставник Трампа з питань російсько-української війни, Кіт – ред.], потім Волц [Майкл Волц, кандидат в радники Трампа з питань нацбезпеки – ред] з приводу “різдвяного перемир’я” Орбана, але дискусії щодо цих заяв, які зараз ні про що… Наразі у них [нової адміністрації США – ред.] ще не сформована позиція і на це потрібен певний час. Але чи буде вона сформована на користь України?”, – вказує експерт, зазначаючи те, що зовсім не факт, що подібне відбудеться.
Мусієнко згадує ситуацію стосовно обговорення публікації того, а чи дозволить Трамп бити ракетами ATACMS по Україні. Наразі маємо те, що по Ростовській області завдано удар, попередньо, 10 ракетами цього типу. Це означає, що незважаючи на потенційні процеси підготовки до перемовин, Україна орієнтується не на думки Трампа, а на власне питання безпеки й оборони. І в питанні того, хто ж буде визначати важіль “українського треку” – Віктор Орбан чи Кіт Келлог?
“Я вважаю, що Орбан апріорі не може перебити Келлога. Це різні люди, різні величини, представляють різні країни. Орбан використовує спільні зв’язки, кола, інтереси, аби бути фаворитом американського президента, особливо з такої країни, як Угорщина. Орбан вбачаючи, що є проблема, необхідне її вирішення, тож і пропонує це зробити. Але що далі? Їздив до Києва, їздив до Москви, а де ефективність? Тому Келлог завжди для Трампа буде важливішим і для США, тому його і призначають на посаду. Хоча тут важливо, яка позиція буде зайнята”, – вказує знавець.
Однак, адміністрація Байдена здійснить все, аби Україна мала на 2025-й рік (зима, весна, літо, осінь – приблизно 8-9 місяців) можливості виходити на позиції, які можна було б назвати “позицією сили”.