Наразі ворог немає відповідних ресурсів для цього, але намагається здійснювати кроки в цьому напрямку й не полишає майбутніх планів. В той же час Україні для можливості утримувати ситуацію потрібні 3 фактори.
Про це каже воєнний експерт Олександр Мусієнко.
“Я думаю, що ні. Але для чого у ворога може бути потенціал? У ворога для таких операцій із захоплення великих міст не вистачає сил і ресурсів. І вони це розуміють. Хочу повернутись на півроку назад, коли ворог атакував в напрямку Харкова. Тоді всі казали про спроможності накопичених сил для потенційного захоплення, але якщо б ворог зміг просунутись далі, то робив би все для оточення або напівоточення міста. Те саме вони розглядають і зараз. Щодо Херсону, як мінімум, розглядалися такі плани починаючи від кінця жовтня. У противника були такі плани, використовувати човни, катери, і на Харківщині теж, коли вони висадилися на правому березі р. Оскол. На щастя, нам вдалося їх звідти вибити, а далі розглядалися сценарії розтягти лінію оборони, створити проблеми, і підходити до облцентрів якомога ближче, аби діставати їх ствольною артилерією, дронами і чинити як військовий тиск, так і психологічний”, зазначає фахівець.
Однак щодо повноцінного захоплення обласних центрів, Мусієнко вважає, що ворожий потенціал недостатній, тому навряд вони розглядатимуть такі плани. Але вони не забувають про потенційні перспективи такого в майбутньому, зокрема на різних ділянках фронту.
А от щодо питання, аби Україною не були допущені катастрофічні зрушення на фронті, експерт вказав ряд причин:
“Найперше це те, що залежить не тільки від нас, але й від партнерів – збільшення допомоги і підтримки. А саме була стабільна й вчасно надходила в потрібних обсягах. До цього можна додати залучення коштів партнерів та інвестиції у наше оборонне виробництво, зокрема DeepStrike-ів, ракет, що давало б перевагу”, – каже Мусієнко.
Другим фактором є:
“Продовження мобілізації та підготовка резервів. Підготовка резервів, навчання, приділення уваги підготовці й навчанню, а також озброєнню цих бригад. Тобто нам потрібно постійно готувати бригади, які будуть готові і подекуди матимуть підготовку більше за ті бригади, які готувались раніше”, – відзначає фахівець.
Третім фактором є потреба:
“Посилювати наші оборонні порядки і робити все можливе, аби стабілізувати ситуацію. Тобто першочергове завдання, це зупинити просування ворога. Це оперативно-тактична задача від керівництва. В подальшому це залежатиме від подій на фронті. Буде можливість робити певні тактичні рухи і контрнаступальні дії тактичного характеру – треба робити. Не буде – треба ворога стримувати і чекати, коли такі можливості виникнуть. Тут є й інші політичні фактори, зокрема розмови про “мир через силу”, що абсолютно вірно. Ця глобальна сила мусить мати різні прояви й над цим треба працювати”, – вказав експерт.
Підсумовуючи, Мусієнко додав, що найбільша потреба у зброї та людях, що не є чимось новим для потреб України.