Насправді в угоді про рідкоземельні метали йшлось не тільки про це.
Про це розповідає військовий експерт та військовослужбовець, Олександр Мусієнко.
“Першопочаткові плани були в тому, що Україна має віддати якісь борги, понад 300 млрд доларів, про які раніше заявляв Трамп. Умови були ще більш невигідними для України, а США прагнули ледь не 100% прибутків від корисних копалин, що будуть видобуватися. Зараз це зовсім інший зміст від того, що пропонувалося. І це перемога й досягнення України. І зараз ми говоримо про взаємовигідне співробітництво, а не те, що нам диктують умови і ми виконуємо”, – зазначив фахівець.
І тому з точки зору економіки та економічної безпеки, для України це є вигідним, адже ми стаємо частиною нацбезпеки США.
“Угода про рідкоземельні метали може здаватися якоюсь забаганкою Трампа, принаймні комусь може це здаватися, але це не так. Це в інтересах США. За оцінкою американських фахівців, рідкоземельні метали потрібні американському ВПК для створення надсучасного озброєння, адже тоді він може не впоратися із викликами для потенційної війни з Китаєм”, – вказав Мусієнко.
Щодо питань національної безпеки та загалом гарантій безпеки для України, то відомо наступне.
“Україна фактично інтегрується та стає частиною нацбезпеки США. Якщо потрібна Україна, є інвестиційна діяльність, економічна співпраця, є потреба в тому, аби отримати корисні копалини, продукти їх переробки, тож Україна є важливою. Тож слова Трампа про те, що “після підписання угоди поганих хлопців тут не буде” можна брати як сигнал, що за грошами неодмінно прийде безпека”, – зазначає він.
Мусієнко послідовно підтримував підписання угоди, але яка враховуватиме українські націнтереси. Тож загалом логіка американської політики вказує на те, що спочатку йдуть інвестиції, а потім вже гарантії безпеки тощо.