Нова адміністрація Штатів визначила Китай головною загрозою нацбезпеці, тож Україна та інші країни тепер стають частиною зусиль щодо пошуку корисних копалин для виробництва якісного та технологічного озброєння.
Про це в ефірі телемарафону розповідає військовий експерт та військовослужбовець сил ТрО, Олександр Мусієнко, даючи відповідь на питання ведучого про те, що “угода про рідкоземельні метали” нібито є “забаганкою Трампа”.
“Це не забаганка, це питання нацбезпеки США. Минулого місяця провідне аналітичне видання Military Review чітко написали та дали звіт. Якщо США визначають своїм ймовірним противником Китай, а воно так і є, що в попередній, що в теперішній адміністрації, то потрібний сильний оборонно-промисловий комплекс. Що для цього потрібно? Мінерали, метали, корисні копалини, які використовуються для виробництва того чи іншого озброєння. Зараз США зайняті тим, що активно шукають [ці ресурси – ред.] по світу, тож звідси і питання Гренландії, тож там не тільки про безпеку, тож саме тому острів відвідував міністр фінансів США”, – відзначив фахівець.
Аналітичні служби вказують, що в разі нестачі ресурсів, Вашингтон буде нежиттєздатним до великого світового конфлікту, адже ОПК не буде задовільняти потреб армії для виконання потрібних завдань. Тож справа тут не тільки в політичній особливості, але й в чисто практичному, військово-матеріальному підході. Однак в суспільстві широко почали обговорювати “злив” інформації через медіа стосовно пунктів такої угоди.
“Україна, зокрема Зеленський, публічно не обговорювали вихід з угоди. Я можу вказати, що пункти будуть розглянуті, це питання перемовного процесу, а не виходу з нього. Щодо гарантій безпеки – не все завжди доцільно вписувати в один документ”, – каже Мусієнко.
Він нагадав про “план Маршалла”, який формувався, як суто повоєнне економічне відбудовування, але яке на практиці отримали формування “Альянсу НАТО”, який зайшов безпековим фактором та унеможливленням впливу комуністичного СРСР на інші країни Європи.
“Тож в нашому варіанті і таким чином може все скластися теж. Не обов’язково це одразу все фіксувати. Ми ж повинні тоді розуміти, який інтерес? Велика корпорація не буде інвестувати, якщо кошти не будуть захищені, так це не працює. Тож який би текст угоди не був. Україна вже раніше обпеклась Будапештським меморандумом, тому нам потрібно на практиці мати розуміння, як це працюватиме та буде реалізовано. Військова допомога, ППО, можливе розміщення військ – якщо цього не буде, то будь-яка угода про рідкоземельні метали не буде працювати”, – підбив підсумки експерт.