Найголовніша ціль ворога – відволікання якомога більшої кількості українських сил.
Про це каже військовий експерт Олександр Мусієнко в ефірі ICTV.
“Характер дій на Сумщині був зрозумілий. Він дещо нагадує те, що відбувалось на Харківщині в 2024-му році, приблизно рік тому, коли розпочався наступ в бік Вовчанська і не тільки. Ворог намагався діяти за двома напрямками, кінцева ціль тоді була – підійти якомога ближче до Харкова. Провести всеохоплюючу операцію, взяти Харків в напівкільце, аби створити картинку, створити загрозу облцентру, навіть якщо не вдасться зайти в місто, адже сил було недостатньо, але принаймні бути на підходах, поблизу, на відстані артилерійського пострілу, аби деморалізувати, проводити акти терору і так далі. Чинити тиск на нас, адже тоді б довелось задіювати там ще більше сил. Приблизно такі наміри були у ворога на Сумщині”, – зазначає фахівець.
Мусієнко вказує, що російські війська пішли би далі, якби їх не зупинили б так.
“Кінцева мета була не “буферна зона”, але це завжди сценарій підстраховки, як на Харківщині: “Ні, ми не хотіли нікуди йти, це було так і задумано, зона , аби Україна не проводила операції на Курщині і на Брянщині й все”. Тобто на сьогоднішній день це та ціль, яку ворог публічно декларує. Але ця “буферна зона” нічим не обмежується, не лімітується і нічим не обмежується”, – вказав він.
Також військовослужбовець задав прямо питання, на які ж і сам дав відповідь, аби люди краще розуміли ситуацію.
“Чи пішли б вони далі, якби їх не зупинили? Так. Чи намагається ворог відновити наступ, аби мати успіх? Так. Вони не задоволені тим, що їх зупинили, більше того, вони почали ближче підтягувати операторів БпЛА, хоча так і не робиться. Це для того, аби створювати картинку “близькості до Сум, що вони на підходах”. А робиться це для того, аби Україна реагувала відповідно. Якщо такі загрози є – потрібно брати резерви, або знімати з іншого напрямку й тримати там. Відповідно для росіян, це тиск з флангу, а оперативно-стратегічні наміри – це все ж таки захоплення Донецької області на літню кампанію 2025-го року”, – підсумував експерт.
Він вказує, що на терезах для росіян між Сумщиною та Донеччиною переважає саме остання. Сумщина є відволікаючим театром бойових дій, аби відволікати українські сили, які ми вимушені там тримати, адже противник має там орієнтовне угрупування в районі 50-55 тис., яке продовжує тиснути.
Однак Сили оборони не збираються “відсижуватись в обороні”, а як тільки буде можливість – будуть здійснюватись контр-дії. В момент цих зусиль було відбито т.о. Андріївку, тож ворог змінює підходи, збавив темп та перегруповується з урахуванням наших можливостей.